У Києві відбувся Х Міжнародний форум із захисту бізнесу, в якому взяли участь голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач і суддя ВС у складі КГС Віталій Зуєв.

Під час першої сесії форуму «Бізнес в умовах війни», розкриваючи тему «Роль судів у захисті бізнесу та формуванні бізнес-клімату», Лариса Рогач нагадала, що стабільність економіки, захист бізнесу і впевненість інвесторів безпосередньо впливають на стійкість держави та її здатність протистояти викликам війни. «Сталість, міцність нашої економіки, що дає можливість рухатися нашій країні до Перемоги, виходять на перший план», – наголосила спікерка.

Голова КГС ВС відзначила активну участь ВС у виконанні міжнародних зобов’язань України та процесі євроінтеграції і розповіла про участь суддів у роботі експертних груп, зокрема щодо відкриття переговорних кластерів на шляху до Європейського Союзу.

Разом з тим Лариса Рогач звернула увагу на діяльність господарських судів. Зокрема, вона навела статистику, яка свідчить, що КГС ВС продемонстрував високий рівень ефективності: у 2024 році судді розглянули 97,5 %, а за перше півріччя 2025 року — 103 % справ від загальної кількості звернень. Цей показник, відповідно до рекомендацій Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), свідчить про зростання навантаження на суддів і водночас про високий рівень їхньої професійної підготовки та організації роботи суду.

Доповідачка окреслила основні напрями, на які у своїй діяльності орієнтується КГС ВС. Серед них – пошук ресурсів для скорочення строків розгляду господарських спорів, забезпечення остаточності й виконуваності судового рішення, застосування принципу верховенства права.

Зокрема, щодо строків розгляду справ господарськими судами (які рахуються від моменту подання позову до суду першої інстанції й до ухвалення остаточного рішення касаційною інстанцією) голова КГС ВС сказала, що вони в середньому становлять менше як вісім місяців, що є досить гарним результатом в умовах воєнного стану. З огляду на доцільність скорочення строків розгляду справ об’єднана палата КГС ВС послідовно виступає проти невмотивованих зупинень проваджень, наголошуючи на необхідності якнайшвидшого розгляду спорів. Приділяється увага і зменшенню кількості направлень справ на новий розгляд. Як зауважила Лариса Рогач, це не лише скорочує строки, а й зміцнює правову визначеність і є проявом поваги до роботи судів першої та апеляційної інстанцій.

Голова КГС ВС наголосила й на важливості забезпечення остаточності судових рішень. Загальна позиція Верховного Суду полягає в тому, що не можна підривати остаточність і визначеність судового рішення через його перегляд або залучення на стадії розгляду справи в суді апеляційної або касаційної інстанції до справи особи, чиїх інтересів вона може стосуватися.

Крім того, як зазначила Лариса Рогач, судове рішення має виконуватися, тож до цього повинні бути залучені ті органи, які можуть забезпечити його виконання. Як приклад голова КГС ВС навела справу щодо відновлення доступу киян до частини Дніпровської набережної, який до цього було незаконно обмежено (постанова КГС ВС від 6 серпня 2025 року у cправі № 910/6579/24: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1868635/), та наголосила, що важливим у цій справі є не лише сам факт ухвалення такого рішення, а і його виконання. На відміну від інших випадків, у цій справі рішення було реалізоване оперативно та саме у спосіб, визначений судом. Це дало змогу відновити доступ мешканців столиці до набережної та забезпечити інтереси суспільства і громади.

Також КГС ВС звертає увагу на питання про дотримання принципу верховенства права, ураховуючи, що в основу вирішення спору мають бути закладені принципи добросовісності, справедливості та розумності.

У межах сесії, присвяченої питанням захисту права власності, Віталій Зуєв відзначив, що практика ВС у цій сфері постійно ускладнюється, адже після вирішення одних проблем з’являються нові правові виклики. На його думку, завдання ВС полягає в забезпеченні зрозумілої мотивації своїх рішень та формуванні єдності судової практики, хоча цей процес іноді потребує уточнень або відступів від раніше сформованих позицій.

Суддя звернув увагу на зміни в процесуальному законодавстві, зокрема до ст. 300 ГПК України, які обмежили можливість ВС виходити за межі доводів касаційної скарги. Він зазначив, що це ускладнює забезпечення єдності практики, оскільки в окремих випадках суд бачить неправильність рішення, але не може виправити ситуацію через відсутність відповідного доводу.

Окремо Віталій Зуєв зупинився на складності спорів за участю прокурора. На його думку, такі позови можуть бути спрямовані на захист суспільного інтересу, проте іноді втручання прокуратури є недоцільним, наприклад у справах щодо стягнення орендної плати, де відповідальність має лежати на органах влади.

Крім того, суддя наголосив на проблемних аспектах застосування конструкції фраудаторного правочину. Первісно спрямована на запобігання ухиленню від виконання судових рішень, вона почала використовуватися виконавцями у випадках, коли ще не існувало самого спору, що створює ризики і потребує балансу.

Завершуючи, Віталій Зуєв акцентував на питанні належного способу захисту, який все частіше стає підставою для відмови в позові. Він зауважив, що іноді більшість доводів у касаційних скаргах зводиться саме до цього аспекту, тоді як питання про саме порушення права відходить на другий план. Така тенденція, сказав суддя, створює значні проблеми для ефективного вирішення спорів і потребує законодавчого врегулювання та подальшого розвитку практики ВС.

До заходу також долучився суддя ВС у КГС Єгор Краснов.

Форум організовано редакцією газети «Юридична практика».

Фото надали організатори.

Верховний Суд